Це свято, дата якого щороку змінюється і обчислюється за александрійською пасхалією, настаючи після весняного рівнодення та першого повного місяця. Воно є рухомим і зазвичай припадає на проміжок з 4 квітня по 8 травня за Григоріанським календарем.
Великдень, або Світле Христове Воскресіння, є не просто святом, а найвеличнішим торжеством світла над темрявою, життя над смертю, надії над відчаєм у всьому християнському світі. Це день, коли небеса, здається, схиляються до землі, а людські серця наповнюються незбагненною радістю та вірою у нескінченну милість Господню. В Україні, де християнські традиції глибоко вкорінені в національну свідомість, Великдень набуває особливого, неповторного колориту, переплітаючись із давніми слов'янськими звичаями та обрядами, що надає йому унікального духовного виміру та народної поетичності.
Як з'явився Великдень
Історія Великодня сягає глибини століть, має коріння як у юдейській традиції, так і в переломних подіях новозавітного часу. Це свято, яке пройшло шлях трансформації, набуваючи нового, глибинного змісту.
Витоки в юдаїзмі
Перші відлуння Великодня можна знайти у старозавітній Пассі (Песах) - одному з найдавніших і найважливіших свят юдаїзму. Песах відзначає вихід євреїв з єгипетського рабства, їхнє звільнення та мандрівку до Землі Обітованої. Це було свято свободи, переходу від неволі до волі, від смерті до життя, яке Господь дарував своєму народу.
І сказав Господь до Мойсея та Аарона в єгипетськім краї, промовляючи: Місяць цей нехай буде для вас початком місяців, нехай він буде для вас перший між місяцями року. Промовляйте до всієї ізраїльської громади, кажучи: Десятого дня цього місяця нехай візьмуть собі кожен по ягняті, за домом батьків, по ягняті на дім.
Цей давній звичай жертвопринесення ягняти та вживання прісного хліба (маци) був нагадуванням про поспішний вихід і Божий захист, що пройшов повз їхні оселі, вражаючи первістків єгиптян.
Християнське переосмислення
Для християн Великдень набув кардинально нового значення. Він став святкувати не фізичне звільнення від рабства, а духовне - від гріха і смерті через Воскресіння Ісуса Христа. Події Страсного тижня - Таємна Вечеря, розп’яття на Голгофі та дивовижне Воскресіння - перетворили юдейську Пасху на центральне свято християнства.
Ісус Христос, як Агнець Божий, приніс себе в жертву за гріхи всього людства, а Його Воскресіння стало доказом перемоги над смертю та обіцянкою вічного життя для всіх віруючих. Ця подія, що сталася на третій день після розп'яття, змінила хід історії, даруючи людству нову надію та новий Завіт.
Бог так полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне.
Саме тому Великдень і називають Світлим Христовим Воскресінням, підкреслюючи його центральну роль у християнській доктрині та торжество нового життя.
Традиції святкування в Україні
Великдень в Україні - це не просто церковне свято, а глибоке культурне явище, що пронизане давніми традиціями, містичною символікою та неповторним народним колоритом. Це час, коли кожна родина, від малого до великого, відчуває особливу радість і духовне піднесення.
Великий піст і підготовка
Святкування Великодня передує Великий піст - період духовного очищення, покаяння та стриманості, що триває сім тижнів. Це час, коли віруючі намагаються наблизитися до Бога через молитву, роздуми та обмеження в їжі та розвагах. Піст - це не лише тілесне очищення, а й духовна підготовка до зустрічі Воскреслого Христа, роздуми про Його страждання та жертву.
Останній тиждень посту, що називається Страсним, є особливо значущим. Кожен день Страсного тижня має своє сакральне значення і пов'язаний з останніми днями земного життя Ісуса.
Страсний тиждень
Страсний тиждень насичений глибокими обрядами та звичаями, що підводять до кульмінації - Великодня.
- Чистий четвер
Це день духовного та тілесного очищення. За традицією, у цей день люди намагаються скупатися до сходу сонця, щоб змити з себе гріхи та хвороби. Також у Чистий четвер печуть паски - головний символ свята, і починають розписувати писанки та фарбувати крашанки. Вважається, що паски, випечені цього дня, матимуть особливу силу. - Страсна п'ятниця
Найскорботніший день року, присвячений розп'яттю та смерті Христа. У цей день не можна займатися домашніми справами, а потрібно зосередитися на молитві та роздумах. У храмах виносять Плащаницю - полотно із зображенням знятого з хреста тіла Спасителя. - Страсна субота
Останній день перед Великоднем. У храмах відбувається освячення пасок, писанок, м'ясних та молочних страв, які будуть на святковому столі. Це день очікування, надії та тихої радості перед Воскресінням.
Кожен день Страсного тижня - це сторінка великої книги спасіння, що веде нас до світла Воскресіння.
Великдень
Кульмінацією Великодня є нічна святкова служба у церкві, що починається в суботу ввечері і триває до ранку неділі. Це урочиста літургія, під час якої віруючі з лампадами, свічками та освяченими кошиками обходять храм хресною ходою, символізуючи пошук Христа. Рано вранці, зі сходом сонця, лунає радісне "Христос Воскрес!" - і у відповідь "Воістину Воскрес!", що наповнює повітря неземною радістю та надією. Це привітання, що повторюється протягом сорока днів після Великодня, є головним символом перемоги життя над смертю.
Святковий стіл і частування
Після нічної служби родини збираються за святковим столом, щоб розговітися після довгого посту. На столі обов'язково присутні освячені продукти з великоднього кошика:
- Паска
Здобний, високий хліб, що символізує тіло Христове та Його воскресіння. - Писанки та крашанки
Яйця, розписані складними орнаментами або просто пофарбовані, що уособлюють нове життя, відродження та всесвіт. - Домашня ковбаса, шинка, сало
М'ясні страви, що символізують достаток та радість після посту. - Сирна паска
Солодка страва з сиру, масла, родзинок, що також має форму усіченої піраміди, символізуючи Гроб Господній. - Хрін
Означає міцність духу та силу віри.
Розговіння починається з освяченої паски та яйця. Розділити перше яйце з близькими - це стародавній обряд, що символізує єдність родини та благословення.
Писанки та крашанки
Жодне українське Великоднє свято неможливе без писанок та крашанок. Це не просто прикраси, а справжні витвори мистецтва, що несуть глибокий філософський і релігійний зміст.
- Крашанки
Це яйця, пофарбовані в один колір (традиційно червоний, що символізує кров Христа та радість воскресіння). Легенда розповідає, що коли Марія Магдалина прийшла до імператора Тиберія зі звісткою про воскресіння Христа, він не повірив їй, сказавши"Це так само неможливо, як і те, що біле яйце стане червоним". У той же момент яйце в її руці почервоніло.
- Писанки
Це сирі яйця, на які за допомогою воску та фарб наносять складні, символічні візерунки. Кожен елемент на писанці - сонце, зірка, дерево життя, хрест, безконечник - має своє значення, передаючи побажання здоров'я, довголіття, родючості, захисту від зла. Писанка - це оберіг, послання від предків, що зв'язує нас із давніми космогонічними уявленнями.
Процес створення писанки - це своєрідна медитація, сакральне дійство, що вимагає терпіння, зосередженості та віри. Це жива спадщина, що передається з покоління в покоління.
Ігри та забави
Великдень - це не тільки час молитви, а й радісних ігор та розваг. Після строгого посту люди радіють життю, весні та відродженню природи.
- Биття крашанок (битки)
Улюблена забава, особливо серед дітей. Двоє гравців б'ються яйцями, і той, чиє яйце залишається цілим, перемагає. Це символізує перемогу життя. - Катання яєць
З невеликих пагорбів або спеціальних жолобів скочують яйця, і чиє яйце прокотиться далі або розіб'є інше, той і переміг. - Веснянки та гаївки
Молодь збирається на відкритих просторах, співає весняні пісні, водить хороводи, грає в ігри. Ці обряди символізують пробудження природи, заклинання весни та родючості, і мають дохристиянське коріння, гармонійно вплетені у святкування Великодня.
Український Великдень - це незвичайна мозаїка духовності, мистецтва та народних звичаїв. Це свято, що об'єднує родини, нагадує про вічні цінності, дарує надію та віру в перемогу світла і добра. Його святкування є яскравим свідченням глибокої віри та невичерпної життєвої сили українського народу.
